Матеріали для вчителів на період війни

wym-1649159720273

ВЧИТЕЛЬ І ПРОБЛЕМИ ДИСЦИПЛІНИ

5 найтиповіших проблем,пов'язаних з дисципліною:

Некеровані розмови на уроках.
Відсутність шанобливого ставлення до дорослих.
Нечесність.
Пасивний опір.
Зухвала,нахабна,груба поведінка.

Вчителі повинні знати закони,які є в основі поведінки учнів:

Учні обирають певну модель поведінки за певних обставин.
Усяка поведінка підпорядкована певній меті-відчувати себе приналежним до шкільного життя.
Порушуючи дисципліну,учень може усвідомлювати,що поводиться неправильно і що за цим порушенням стоїть одна з чотирьох причин:-привернення уваги;-влада;-помста;-уникання невдачі.

Типи реакції вчителя на"неприпустиму"поведінку своїх вихованців:

1.
Невтручання.Вчителі,в кращому випадку,пояснюють учням,що трапилося,розраховуючи,що діти самі поступово навчаться керувати своєю поведінкою.

2.Контроль.Основні методи впливу-погрози і шантаж.

3.Взаємодія.Вчителі обирають складну роль ненав'язливого лідера,щоразу ставлячи дітей перед необхідністю усвідомленого вибору та відповідальності.Вони залучають дітей до процесу встановлення правил,програму дисципліни будують на підвищенні самоповаги учнів за допомогою стратегії підтримки.

Практичні поради для досягнення взаєморозуміння з батьками учнів

Усі вчителі час від часу спілкуються з батьками своїх учнів.Уникнути цього не завжди приємного обов'язку неможливо,адже нерідко саме від взаєморозуміння обох сторін залежить успішність дитини.Часто головним завданням є необхідність налагодити взаємодію та не допускати конфліктних ситуацій.

Як показує досвід,батьки бувають різними.Деякі з них справжні взірці:цікавляться особливостями навчання,роблять усе можливе за для розвитку дитини та при необхідності консультуються з вчителем.А інші-повна їм протилежність,до того ж нерідко вони керуються такими думками:їхня дитина особлива та потребує максимум уваги;вчитель все робить неправильно,тому треба дати йому кілька "цінних"порад;все,що відбувається в школі ,залишається у школі,інформувати їх про це необов'язково;їх точка зору є єдиною вірною,це треба довести будь-якою ціною(можна,навіть,кричати та ображати педагога).

Це узагальнення не вичерпне.Впевнені,що вчителі можуть додати ще кілька типів батьківської поведінки,з якою їм довелось зіштовхуватись.Вчитель має знайти правильний підхід до кожного-це нюанси професії.Це не так вже й легко,але тут на допомогу прийдуть прості та дієві правила комунікації:

1.Спробуйте знайти контакт і зосередити увагу співрозмовника на собі.

Навчитися цьому складно,але необхідно.Тут у нагоді стануть психологічні хитрощі на кшталт:завжди привітна посмішка,зоровий контакт,спокійна інтонація та правильна жестикуляція.Бесіду ж варто починати з позитивних моментів,після цього подальші зауваження(якщо вони будуть)сприйматимуться вже не так гостро.

2.Умійте не тільки говорити,а й слухати.

Якщо батьки налаштовані агресивно та замість конструктивного діалогу намагаються щось довести викладачеві,то сенсу у розмові не багато.А якщо обидва учасника не хочуть чути один одного?Тож вчитель має бути мудрішим,спробуйте налагодити контакт з матір'ю чи батьком учня,а перш за все-вислухайте.

3.Тримайте свої емоції при собі.

Якщо людина налаштована досить агресивно,уподібнюватись їй не варто та навіть протипоказано.До того ж зайві емоції завадять вам зрозуміти позицію опонента.В результаті ви посваритесь,а от відновити нормальні стосунки після такого буде не так вже й просто.Хоча б одна сторона має зберігати спокій та бути цілком коректною.Батьки критикують вас чи ваших колег?Не обурюйтесь,а прислухайтесь,можливо,в чомусь вони таки мають рацію.

4.Будьте максимально відкритими.

Інколи,батьки заздалегідь можуть бути негативно налаштовані до вчителя,але й буває таке,що гарні на початку стосунки раптово псуються.Чому?Тому що іноді батьки не відчувають зворотнього зв'язку. Час від часу виходьте на зв'язок з батьками,особливо,якщо помічаєте,що дитина поводить себе нетипово.Це не просто правильно,у майбутньому це врятує вас від необхідності вислуховувати обурені промови з приводу неналежної уваги до дитини.

5. Пам'ятайте,що мета спілкування - благополуччя дитини.

Не варто забувати про те,що конфлікти між батьками та вчителями завжди відбиваються на дитині.Що робити?Передусім керуватися інтересами дитини,не допускати жодних конфліктів.Всі батьки переймаються невдачами та успіхами своїх дітей,потрібно лише довести,що вам теж не все одно.Не варто звинувачувати їх у тому,що дитина погано себе поводить чи не дуже добре вчиться,краще дайте кілька педагогічних порад та допоможіть знайти вихід.

Типові помилки у спілкуванні з батьками.

Але варто зазначити,що далеко не завжди проблема полягає у батьках учнів,бувають ситуації,в яких об'єктивно недопрацював вчитель.Серед найтиповіших помилок,яким можна було б запобігти,можна виокремити наступні:не знає й не цікавиться сімейними обставинами учня;відмовляється спілкуватися з батьками;не допомагає батькам знайти оптимальні шляхи вирішення проблем дитини;не довіряє думці батьків;визнає лише власну точку зору;вважає свій авторитет непохитним.Як результат,батьки не мають вичерпної інформації щодо шкільних справ та поведінки своєї дитини,а отже не можуть зробити правильні висновки та вчасно втрутитися.Більше того,не знаючи всіх нюансів,вони не зможуть зрозуміти,чому вчитель висуває до учня ті чи інші вимоги,зате одразу почнуть сприймати їх вороже.

Як підсумок-школа та педагоги сприймаються як джерело проблем,незрозумілих вимог та безпідставної критики.Тому дуже важливо підтримувати зв'язок з батьками учнів,своєчасно розповідати про проблеми та досягнення дитини,а також допомагати порадою у вирішенні спірних питань.

Психологічні хитрощі

Психологи говорять про те,що порозумітися можна будь з ким,було б бажання.І для цього є цілком дієві і прості методи,скористатися якими може кожен .В результаті ви станете справжнім майстром спілкування та зможете знайти підходи до будь-кого!

Парафраз

Дуже відома методика,за допомогою якої можна встановити контакт фактично будь з ким.Парафраз полягає в переказі почутого від співрозмовника своїми словами.Це дуже просто та водночас ефективно,адже такий підхід дозволяє показати людині,що ви справді зацікавлені розмовою та уважно слухаєте.Використання парафраза не просто налаштовує співрозмовника позитивно,це також дозволить відновити контроль над ситуацією в разі виникнення конфлікту та допоможе виглядати професійно.Як це працює?Наприклад,роздратовані батьки кажуть щось на кшталт:"Моєму сину приділяють недостатньо уваги,саме тому він отримує погані оцінки.Треба було віддати його до іншої школи,як мені радили!"Можливий парафраз:"Я бачу,що ви засмучені оцінками сина.Прикро чути,що ви з самого початку були негативно налаштовані до нашої школи."Таким чином ви не підтримуєте конфлікту,а говорите співрозмовнику,що ви його чудово розумієте.Це дозволить перевести розмову в більш безпечну площину.

Віддзеркалення

Ще один відомий психологічний прийом,використання якого дозволить налаштувати людину на позитивне спілкування.Метод віддзеркалення полягає у відтворенні положення тіла,копіюванні міміки та жестів,коригуванні тону та тембру голосу,швидкості та темпу мовлення співрозмовника.Таким чином людина починає думати,що ви з нею дуже схожі,отже,до вас треба ставитися з повагою.

Принцип компліменту

Всім людям подобається чути гарні новини,а от погані не дуже.Тому навіть,якщо вам потрібно сказати щось не дуже приємне про учня,не починайте промову з невтішних звісток,це може одразу налаштувати батьків вороже.Будь-яку дитину можна похвалити:за поведінку,готовність допомогти,кмітливість...Зробіть це!

Не всі ситуації можна передбачити та виробити алгоритм дій заздалегідь.Але головне для вчителя-витримка та вміння налагодити контакт за будь-яких обставин.Будьте впевнені у собі!

4 закони імпровізації для вчителів

Імпровізація,за визначенням Cambridje Dictionary,це непідготовлений виступ актора,музиканта чи будь-кого іншого.Умілий імпровізатор мислить спонтанно і не боїться несподіванок.Закони імпровізації допоможуть вчителю уникнути конфлікту на уроці.

Закон "Так,і..."

Імпровізація-це адекватна реакція на неочікувані обставини.Для вчителя кожен урок-це вправа на імпровізацію.Уявімо ситуацію:вчитель підготував план уроку,захоплено пояснює матеріал біля дошки.Раптово підводиться учень і каже,що йому нецікаво.Можна спробувати придушити цей бунт-виставити учня за двері приміром.Можливо,саме на таку реакцію той і очікував.Імпровізація пропонує обіграти ситуацію собі на користь.

"Так,і...",означає усвідомити,що факт відбувся.Учень уже сказав провокативну фразу,він збунтувався."Так"не означає погодитися з ним,а лише визнати,що це вже сталося."і"-означає перехопити ініціативу і розвинути ситуацію за нових обставин:"Тобі не цікаво-ти маєш на це право.Спробуй пояснити,чому саме тобі стало нудно?Як би ти пояснив цю тему своїм друзям,щоб було цікаво?"Закон"Так,і..."дає можливість перевести потенційний конфлікт у конструктивну дискусію,яка буде цікава всьому класу.

Закон "Не блокувати"

Блокування-неприйняття,заперечення ситуації.Блокування завжди руйнує імпровізаційну гру.Адже в імпровізації важлива не сама несподіванка,а наша реакція на неї.Наприклад,є вправа:я даю учаснику завдання протягом хвилини розповісти історію про кардан.Перша реакція мозку-паніка:я не знаю,що таке кардан.

Блокувати-просто відмовитися від завдання.Мозок,натренований імпров-іграми,не панікує,а знає,що цілу хвилину можна красиво говорити про те,що я не знаю,що таке кардан.Найгірше на сцені-це показати свій ступор.Так само вчитель часто боїться несподіваного,провокативного запитання.

Блокуванням ми завжди прикриваємо свої комплекси.А імпровізація вчить бути собою і визнавати,що ти чогось не знаєш,але при цьому не втрачати обличчя.Зрештою,можна вигадати історію,як я познайомився з дівчиною в бібліотеці,де читав про кардан.